Забыли пароль? Регистрация Войти Все объявления Добавить объявление Оформить подписку Блокнот RSS
Все застройщики
Интересные предложения

 
   Поиск объявлений
Я хочу:
Тип:
от: до: Площадь:
от: до: Цена:
Область:
 
  Статьи  
Законы Украины
Законы Украины   →  Закон Украины "Про государственную исполнительную службу"
 
Размер шрифта:   Decrease font Enlarge font       Версия для печати print
4 Октября, 2007

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про державну виконавчу службу

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 36-37, ст.243 )


( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 376-XIV ( 376-14 ) від 31.12.98, ВВР, 1999, N 8, ст.57
N 1459-III ( 1459-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 13, ст.102 )

Цей Закон визначає основи організації та діяльності державної
виконавчої служби, її завдання, правовий статус державних
виконавців та їх соціальний захист.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання державної виконавчої служби

Державна виконавча служба входить до системи органів
Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та
інших органів (далі - рішень) відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і
неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Стаття 2. Правова основа діяльності державної виконавчої
служби

Правову основу діяльності державної виконавчої служби
становлять Конституція України ( 254к/96-ВР ), цей Закон, інші
закони та підзаконні нормативно-правові акти, що прийняті на їх
виконання.

Стаття 3. Органи державної виконавчої служби

Органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції
України;
відділи державної виконавчої служби Головного управління
юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції;
районні, міські (міст обласного значення), районні у містах
відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом,
покладається на державних виконавців районних, міських (міст
обласного значення), районних у містах відділів державної
виконавчої служби.

Районні, міські (міст обласного значення), районні у містах
відділи державної виконавчої служби є юридичними особами, мають
розрахункові та інші рахунки в установах банків, гербову печатку.

Стаття 4. Державні виконавці

Відповідно до цього Закону державними виконавцями є
начальник, заступник начальника, старший державний виконавець,
державний виконавець районного, міського (міста обласного
значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби.

Державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у
порядку, передбаченому законом.

Стаття 5. Компетенція органів юстиції з організації
діяльності державної виконавчої служби

Міністерство юстиції України через Департамент державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснює добір
кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців,
підвищення їх професійного рівня, фінансове і матеріально-технічне
забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги
на дії державних виконавців.

Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах
Києві та Севастополі організують виконання законів і здійснюють
керівництво відділами державної виконавчої служби Головного
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських
управлінь юстиції, районними, міськими (міст обласного значення),
районними у містах відділами державної виконавчої служби,
координують і контролюють їх діяльність;
організують професійну підготовку і атестацію державних
виконавців; розглядають скарги на дії державних виконавців;
заохочують за успіхи в роботі і накладають стягнення за
порушення трудової дисципліни; здійснюють матеріально-технічне
забезпечення державної виконавчої служби.

Структура, склад та функціональні обов'язки Департаменту
державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділів
державної виконавчої служби Головного управління юстиції
Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь
юстиції; районних, міських (міст обласного значення), районних у
містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь
юстиції затверджуються в межах своїх повноважень Міністерством
юстиції України.

РОЗДІЛ II. ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНИХ
ВИКОНАВЦІВ

Стаття 6. Правовий статус державних виконавців

Державні виконавці є державними службовцями.

Державним виконавцям видаються службові посвідчення єдиного
зразка, який затверджується Міністром юстиції України.

Державний виконавець під час виконання службових обов'язків
носить формений одяг, зразок якого затверджується Кабінетом
Міністрів України.

Державний виконавець користується правами і виконує
обов'язки, передбачені законом.

Стаття 7. Забезпечення прав громадян і юридичних осіб

Державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати
службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав
громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України
( 254к/96-ВР ) та законами України.

РОЗДІЛ III. ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ
ВИКОНАВЦІВ

Стаття 8. Вимоги, що пред'являються до державних виконавців

Державним виконавцем може бути громадянин України, який має
юридичну освіту, здатний за своїми особистими і діловими якостями
виконувати покладені на нього обов'язки.

Начальником районного, міського (міста обласного значення),
районного у місті відділу державної виконавчої служби
призначається громадянин України з вищою юридичною освітою і зі
стажем юридичної роботи не менше трьох років.

Не можуть бути призначеними на посаду державного виконавця
особи, відносно яких існують обмеження, передбачені Законом
України "Про державну службу" ( 3723-12 ).

Стаття 9. Порядок призначення і звільнення державних
виконавців

Державні виконавці призначаються на посаду, звільняються з
посади начальниками районних, міських (міст обласного значення),
районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних
управлінь юстиції.

Начальники районних, міських (міст обласного значення),
районних у містах відділів державної виконавчої служби
призначаються на посаду та звільняються з посади начальниками
Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та
Севастопольського міських управлінь юстиції за поданням
начальників відділів державної виконавчої служби відповідних
управлінь юстиції.

Директор Департаменту державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України, начальники відділів державної
виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства
юстиції України в Автономній Республіці Крим, управлінь юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі призначаються Міністром
юстиції України.

РОЗДІЛ IV. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ДЕРЖАВНИХ
ВИКОНАВЦІВ

Стаття 10. Контроль за діяльністю державних виконавців

Контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють
Міністерство юстиції України через Департамент державної
виконавчої служби Міністерства юстиції України, а Головне
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та
Севастополі - через відповідні відділи державної виконавчої
служби. Контроль за діяльністю державних виконавців здійснюють й
інші державні органи в порядку, передбаченому законом.

Стаття 11. Відповідальність державних виконавців

Державні виконавці несуть дисциплінарну відповідальність в
порядку, встановленому законом.

У разі вчинення державним виконавцем під час виконання
службових обов'язків діяння, що має ознаки злочину чи
адміністративного правопорушення, він підлягає кримінальній чи
адміністративній відповідальності у порядку, встановленому
законом.

Шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним
особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у
порядку, передбаченому законом.

Стаття 12. Заохочення за успіхи в роботі

За успіхи в роботі по виконанню рішень державний виконавець
може бути заохочений Міністром юстиції України, начальником
Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, начальниками управлінь юстиції в
областях, містах Києві та Севастополі з їх власної ініціативи та
за поданням начальника відповідного відділу державної виконавчої
служби.

Стаття 13. Оскарження дій або бездіяльності державних
виконавців

Дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути
оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку,
встановленому законом.

РОЗДІЛ V. ПРАВОВИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
ДЕРЖАВНИХ ВИКОНАВЦІВ

Стаття 14. Правовий захист державних виконавців

Державний виконавець перебуває під захистом закону.

Держава гарантує захист здоров'я, честі, гідності, житла,
майна державних виконавців та членів їхніх сімей від злочинних
посягань та інших протиправних дій.

Образа державного виконавця, опір, погроза, насильство та
інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на нього
обов'язків, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

Стаття 15. Соціально-побутове забезпечення державних
виконавців

Державні виконавці, які потребують поліпшення житлових умов,
забезпечуються житлом у першочерговому порядку відповідно до
законодавства.

Державні виконавці мають право на першочергове встановлення
квартирних телефонів.

Стаття 16. Державне страхування та відшкодування шкоди у
разі загибелі або каліцтва державного виконавця

Державний виконавець підлягає обов'язковому державному
страхуванню на суму десятирічного заробітку за останньою посадою,
яку він займає.

Порядок та умови страхування державних виконавців
встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У разі загибелі державного виконавця під час виконання
службових обов'язків сім'ї загиблого або його утриманцям
виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного заробітку
загиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається
пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону
України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ).

За сім'єю загиблого державного виконавця зберігається право
на одержання жилої площі.

У разі каліцтва, одержаного державним виконавцем під час
виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у
період проходження служби або не пізніш як через три місяці після
звільнення зі служби чи після закінчення цього терміну, але
внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися при
виконанні службових обов'язків, йому виплачується одноразова
допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного заробітку
(залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія
по інвалідності.

Збитки, завдані майну державного виконавця чи членів його
сім'ї у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків,
відшкодовуються у встановленому законом порядку в повному обсязі
за рахунок коштів Державного бюджету України.

РОЗДІЛ VI. ФІНАНСУВАННЯ І МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,
ОПЛАТА ПРАЦІ ДЕРЖАВНИХ ВИКОНАВЦІВ

Стаття 17. Оплата праці державних виконавців

Заробітна плата державного виконавця складається з посадового
окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, а
також інших надбавок згідно із законодавством.
Стаття 18. Фінансування і матеріальне забезпечення
діяльності державних виконавців

Фінансування і матеріальне забезпечення діяльності державних
виконавців здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету
України.

Чисельність державних виконавців, порядок та норми
матеріального забезпечення їх діяльності встановлюються Кабінетом
Міністрів України за поданням Міністерства юстиції України.

Державним виконавцям, які використовують у службових цілях
власний транспорт, виплачується грошова компенсація в розмірах,
встановлених законодавством.

Державний виконавець під час службового відрядження
користується правом придбання без черги проїзних документів на всі
види транспорту і влаштування в готелі.

( Частину п'яту статті 18 виключено на підставі Закону
N 1459-III ( 1459-14 ) від 17.02.2000 ) Державні виконавці
забезпечуються безоплатним форменим одягом за нормами, що
визначаються Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. До приведення законів України, інших нормативно-правових
актів у відповідність з нормами цього Закону вони застосовуються у
частині, що не суперечить цьому Закону. Положення частини
першої статті 8 цього Закону щодо наявності у державного
виконавця юридичної освіти вводиться в дію
з 1 січня 2002 року. ( Пункт другий доповнено частиною другою
згідно із Законом N 376-XIV ( 376-14 ) від 31.12.98 )

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня
набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;

привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-
правові акти;

забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів
і скасування тих актів, що суперечать цьому Закону;

вирішити питання про формування державного замовлення через
Міністерство освіти України, інші центральні органи виконавчої
влади на підготовку спеціалістів з юридичною освітою для
забезпечення кадрових потреб державної виконавчої служби
Міністерства юстиції України. ( Пункт третій доповнено абзацом
п'ятим згідно із Законом N 376-XIV ( 376-14 ) від 31.12.98 )


Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 24 березня 1998 року
N 202/98-ВР



Версия для печати print       Добавить комментарий print

  Новый комментарий:
:
:
:
  В тему:   Разделы этажа:   Ещё новости на нашем этаже:  
 
Not found
Контакты   Rambler's Top100 bigmir)net TOP 100